Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Арамиль

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!

Ебанутый день выдался, братаны! Давайте я тебе расскажу историю, которая меня оторвала от реальности и забросила в глубины психа. Сидим с друзьями в гараже, пыхаем варево, и тут мне взбрело в голову взять и показать им на что я способен. Хапнул кодеин, взболтал мозги, и решил, что сегодня я поеду до Москвы на автостопе. Что за шуга? Ну, конечно, страх потеряться, оказаться в пиздецком дыме и сожрать транки.

Но сначала нужно было найти закладки. Вылезаю из гаража, обходил темные переулки, в поисках своего дилера. И вот, чудо, вижу его стоящим у подъезда с дерзким лицом и кепкой задранной. Ну разумеется, я к нему подошел смело и попросил хорошую дозу опиума. Он сначала на меня покосился, но потом решил сделать мне пранк - приставил крысу к губам и сказал, что это кодеин. Блин, даже не описать как я испугался!

Но, к счастью, он все-таки достал свои закладки - стирательную резинку, девочку, и конечно, сам кодеин. Молодцы, думаю я, придумали самую оригинальную упаковку! Вот и сунул он мне пакетик и жестом попросил скинуть ему бабки. Я ему дал свои последние бумажки, а он уже счастливо ушел на свои делишки.

Что ж, беру свои "награды" и двигаю дальше. Слава богу, что маленькая пиздюлечка не погибает, а живет своей жизнью. Пошел я автостопом, как бог велит. Прихожу на дорогу и поднимаю палец вверх, куда его поднимать, когда все переруливают?

Пару часов стоял на обочине, табачил свои проклятые пыхи и думал о жизни. Потом, наконец-то, кто-то решил остановиться. За рулем оказался парень с пирсингом в носу и дерзкими глазами. Говорю: "Ё, братуха, а можно подхватить до Москвы?" Он на меня покосился, махнул рукой и говорит, что впихну меня в свою железку.

В машине я обнаружил еще одного типа, который сразу обратил внимание на мои наркотики. Я понял, что у него такие же интересы, как и у меня. Веселье началось - мы весь путь бухали, бомбили варево и душили закладки. Парень за рулем оказался безумно крутым рэпером и еще растил атмосферу своими треками.

До Москвы мы добрались на двадцатом минутном рекорде. Рэперский братуха скинул меня возле одного из крутых граффити-холлов. Уходит, говорит, что было прикольно и чтоб я шел своей дорогой. И вот я стою, закончилась моя авантюра и начинается настоящий пиздец.

Так что, братишки, эта история показала мне, что в жизни нужно пробовать все и не бояться делать шаги в неизвестность. Хоть и была своей долей страха, но я по-настоящему насладился этим безумным путешествием.